Життя прекрасне тим, що тримається на ідеалах.
Трагедія і крах відчуваються тоді, коли ідеали починають спотворюватися.

Знайти не так важко, як зберегти.

Розум – витає.
Душа – існує.
Дух – прагне.
Тіло – вимагає.

Спочатку стань ким можеш, а потім станеш тим, ким хотів.

Багатий не той, хто має багато, а той, хто може поцінувати те, що має.

Украдене пече, а подароване гріє.

Скарб може стати згубою, порятунком чи нагородою.

Великий живіт тисне душу, тому вона змушена тікати в голову.

Щоб пізнати волю – перебори страх і розпізнай природу свого рабства.

Уміння прощати борги пропорційне нашому багатству.

Краше зайве згубити, ніж надсильне знайти.

Не бути злим – не означає бути добрим.

Якщо ти сподіваєшся св’ята, то знай, що воно приходить лише через будні.

Брехня – це намагання компенсувати відсутність повноти та щирості.

Голод – научає.
Ситість – забуває.

Самотність штовхає нас до людей, а серед людей ми мріємо про усамітнення.

Істинне мовчання уміє чути тишу, чим і промовляє саме.

Брехня має одну характерну властивість – не дає спокійно жити.

Мудрість перетворює багатство на славу,
а жадоба намагається здобути багатство зі слави.

Фізичні закони є яскравою ознакою того,
що ми живемо не лише у фізичному середовищі.

Гроші роблять нас вільними доти, доки ми не починаємо їм слугувати.

Страшно, коли людина перестає розуміти гумор.

Смійся тоді, коли треба плакати, бо заплачеш тоді,
коли несила буде над собою посміятися.

Думка має ноги, а дух – крила.

Боячись Бога – прозрівають, боячись людей – сліпнуть.

Ясність думки залежить від глибини віри.

Рабам закони нагадують про обов’язки,
а вільні знаходять там ще й права та свободи.

Піст – виявляє, а молитва – наповнює.

Натхненням можна осягнути простір, в якому дух росте до висі,
а можна впасти до низин, де самозадоволення благає, вимагає жертви та хвали.

Краса природи – в досконалості, а краса досконалості – в природності.

Батьківщина починається з матері, а мати бере свій початок від сім’ї,
яка покоїться на батьківських плечах.

Самозакоханість спустошує людину й позбавляє природності.
Любов наповнює, бо немає нічого природнішого за любов.

Єдність двох – в протилежності, трьох – цілісності.

Любов у серці зігріває, манить, підносить.
Любов на кінчику язика спочатку зваблює,
а потім отруює холодом байдужості.

Надприродну хитрість можна побороти лише природною простотою.

Чим гіркіші сльози, тим солодша втіха.

Жіночій природі найбільшої шкоди завдають пристрасті,
а чоловічій – неугавне пізнання цих пристрастей,
бо вони п’янять, а потім запаморочують здоровий глузд своїм хмелем.

Жіночий початок там, де продовження, чоловічий – де підтвердження.

Людина складається із статі та єства. Стать – потребує, а єство – прагне.

Він так любив себе, що навіть не виходив із себе.

Чисте кохання – як та криниця. Чим більше п’єш,
тим більше хочеться тієї води.
Перелюб – як море, чим далі запливати,
тим сильніше прагнеш дістатися суші.

Любов у сім’ї прив’язала, щоб збагатити.
Грішне кохання заплутало, щоб спустошити.

Найнебезпечніше приходить внаслідок безтурботності,
за якою стоїть задоволення.

Геніальність розкривається там,
де людина перетворює свою людську природу
на божу природність.

Розум оцінює, а серце бачить.

Мрія без фантазії – приземлює.
Фантазія без здорового глузду – осліплює.

Нігілізм, помножений на всезнання, страшний не тільки своєю сліпою впевненістю, за якою причаїлася однобокість, а ще й тим, що він здатен знищити все на своєму шляху. Це і прирікає його на смерть, бо в основу такого буття покладений закон, а не дух, виправдання, а не покаяння, гордість, а не смирення, через яку приходить справжнє відчуття сили.

Найскладніші речі у нашому житті мають надзвичайно простий спосіб їхнього розв’язання: для цього варто подолати страх та позбутися лінощів.

Утікай від себе, щоб полюбити людей.
Утікай від людей, щоб пізнати Бога,
бо, пізнавши Його, ти зрозумієш природу своїх втеч.

Брак розуму робить наше життя обмеженим, а брак духу – примітивним.