КНИГИ: МОЯ АБЕТКА | МЕТАНОЙ’Я | ПРОСТІР ДУХУ | МОНОЛОГ | ДВА БЕРЕГИ | РІЧКА ЖІТТЯ | ПОЗАЧАССЯ | ПОЕЗІЇ. РІЗНЕ.
Життя прекрасне тим, що тримається на ідеалах.
Трагедія і крах відчуваються тоді, коли ідеали починають спотворюватися.
…
Знайти не так важко, як зберегти.
…
Розум – витає.
Душа – існує.
Дух – прагне.
Тіло – вимагає.
…
Спочатку стань ким можеш, а потім станеш тим, ким хотів.
…
Багатий не той, хто має багато, а той, хто може поцінувати те, що має.
…
Украдене пече, а подароване гріє.
…
Скарб може стати згубою, порятунком чи нагородою.
…
Великий живіт тисне душу, тому вона змушена тікати в голову.
…
Щоб пізнати волю – перебори страх і розпізнай природу свого рабства.
…
Уміння прощати борги пропорційне нашому багатству.
…
Краше зайве згубити, ніж надсильне знайти.
…
Не бути злим – не означає бути добрим.
…
Якщо ти сподіваєшся св’ята, то знай, що воно приходить лише через будні.
…
Брехня – це намагання компенсувати відсутність повноти та щирості.
…
Голод – научає.
Ситість – забуває.
…
Самотність штовхає нас до людей, а серед людей ми мріємо про усамітнення.
…
Істинне мовчання уміє чути тишу, чим і промовляє саме.
…
Брехня має одну характерну властивість – не дає спокійно жити.
…
Мудрість перетворює багатство на славу,
а жадоба намагається здобути багатство зі слави.
…
Фізичні закони є яскравою ознакою того,
що ми живемо не лише у фізичному середовищі.
…
Гроші роблять нас вільними доти, доки ми не починаємо їм слугувати.
…
Страшно, коли людина перестає розуміти гумор.
…
Смійся тоді, коли треба плакати, бо заплачеш тоді,
коли несила буде над собою посміятися.
…
Думка має ноги, а дух – крила.
…
Боячись Бога – прозрівають, боячись людей – сліпнуть.
Ясність думки залежить від глибини віри.
…
Рабам закони нагадують про обов’язки,
а вільні знаходять там ще й права та свободи.
…
Піст – виявляє, а молитва – наповнює.
…
Натхненням можна осягнути простір, в якому дух росте до висі,
а можна впасти до низин, де самозадоволення благає, вимагає жертви та хвали.
…
Краса природи – в досконалості, а краса досконалості – в природності.
…
Батьківщина починається з матері, а мати бере свій початок від сім’ї,
яка покоїться на батьківських плечах.
…
Самозакоханість спустошує людину й позбавляє природності.
Любов наповнює, бо немає нічого природнішого за любов.
…
Єдність двох – в протилежності, трьох – цілісності.
…
Любов у серці зігріває, манить, підносить.
Любов на кінчику язика спочатку зваблює,
а потім отруює холодом байдужості.
…
Надприродну хитрість можна побороти лише природною простотою.
…
Чим гіркіші сльози, тим солодша втіха.
…
Жіночій природі найбільшої шкоди завдають пристрасті,
а чоловічій – неугавне пізнання цих пристрастей,
бо вони п’янять, а потім запаморочують здоровий глузд своїм хмелем.
…
Жіночий початок там, де продовження, чоловічий – де підтвердження.
…
Людина складається із статі та єства. Стать – потребує, а єство – прагне.
…
Він так любив себе, що навіть не виходив із себе.
…
Чисте кохання – як та криниця. Чим більше п’єш,
тим більше хочеться тієї води.
Перелюб – як море, чим далі запливати,
тим сильніше прагнеш дістатися суші.
…
Любов у сім’ї прив’язала, щоб збагатити.
Грішне кохання заплутало, щоб спустошити.
…
Найнебезпечніше приходить внаслідок безтурботності,
за якою стоїть задоволення.
…
Геніальність розкривається там,
де людина перетворює свою людську природу
на божу природність.
…
Розум оцінює, а серце бачить.
…
Мрія без фантазії – приземлює.
Фантазія без здорового глузду – осліплює.
…
Нігілізм, помножений на всезнання, страшний не тільки своєю сліпою впевненістю, за якою причаїлася однобокість, а ще й тим, що він здатен знищити все на своєму шляху. Це і прирікає його на смерть, бо в основу такого буття покладений закон, а не дух, виправдання, а не покаяння, гордість, а не смирення, через яку приходить справжнє відчуття сили.
…
Найскладніші речі у нашому житті мають надзвичайно простий спосіб їхнього розв’язання: для цього варто подолати страх та позбутися лінощів.
…
Утікай від себе, щоб полюбити людей.
Утікай від людей, щоб пізнати Бога,
бо, пізнавши Його, ти зрозумієш природу своїх втеч.
…
Брак розуму робить наше життя обмеженим, а брак духу – примітивним.